Накае Токусуке
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Накае Токусуке

Накае Токусуке (літературний псевдонім — Темін, Сюсуї, Нанкай Сенге) (1.10.1847, Симматі, — 13.12.1901), японський мислитель, публіцист і політичний діяч. Вчився у Франції (1871—74), де сприйняв ідеї Монтеськье, Руссо і Вольтера. Повернувшись до Японії (1874), брав участь в русі «мінкен ундо», редагував газети і журнали, в яких публікував статті із закликом повалити бюрократичний уряд і заснувати в Японії парламент. У 1887 був висланий з Токіо. Після обнародування конституції (1889) і амністії Н. повернувся в столицю. У 1890 був вибраний до першого парламенту Японії. Виступав проти зростання державного бюджету за рахунок податків, критикував монархічну конституцію, слухняний імператорському уряду парламент. У лютому 1891 відмовився від парламентського мандата. З 1898, повернувшись до політичної діяльності, редагував ліберально-демократичні видання, в яких критикував партії Дзіюто і Кайсинто за співпрацю з реакційним урядом, виступав за загальне виборче право. Н. відображав погляди радикальної дрібнобуржуазної інтелігенції.

  Критика Н. прагматизму, позитивізму і ін. ідеалістичних шкіл, а також його прогресивні соціально-політичні погляди (у роботах «Глибини філософії, або Детальне дослідження по філософії», 1886, «Ще півтора роки», 1901, і ін.) зробили вплив на його учнів, майбутніх соціалістів — Сюсуй Котоку, Ісоо Абе і ін.

  Літ.: Радуль-Затуловський Я. Б., Матеріалістична філософія Накае Темін, в збірці: Радянське сходознавство, [т. 6], М. — Л., 1949; Сучасні японські мислителі, пер.(переведення) з япон.(японський), М., 1958, с. 9—11, 93—111; Хидзіката Кадзуо, Наказ Темін, Токіо, 1958 (на япон.(японський) яз.(мова)).

  Е. Я. Файнберг.