Нагацука Такаси (3.4.1879, префектура Ібараки, острів Хонсю, — 8.2.1915), японський письменник. Учень Масаока Сики. Почав як поет, друкувався з 1902, головним чином в класичному жанрі танка, в якому у нього домінують теми природи і селянської праці. Як прозаїк відомий з 1906: повести і розповіді «Дочка вугільника» (1906), «Острів Садо» (1907), «Копка батату» (1908) і ін., роман «Земля» (1910), в якому вперше в японській літературі дано реалістичне зображення села, життя її бідних шарів.
Соч.: Нагацука Такаси дзенсю, т. 1—6, Токіо, 1926—27.
Літ.: Історія сучасної японської літератури, М., 1961; Грігорьева Т., Логунова Ст, Японська література, М., 1964.
