Наварро Луна (Navarro Luna) Мануель (29.8.1894, Ховельянос, Матансас, — 16.6.1966, Гавана), кубинський поет. Член компартії Куби з 1930. У перших збірках «Вистраждані ритми» (1919), «В глибинах серця» (1920) і ін. переважають інтимно-ліричні вірші. Перейшовши на позиції так званого авангардизму, Н. Л. видавав журнал «Орто» («Orto»), опублікував збірку віршів «Борозна» (1928). Збірка «Пульс і хвиля» (1932), поема «Поранена земля» (1933) свідчать про інтерес поета до соціальної тематики. У 1944—59 опублікував цикл віршів «Поеми мамбі» — про героїв боротьби за незалежність Куби; проти північноамериканського імперіалізму і кубинської реакції направлені вірші циклів «Так-то» (1949), «Десими» (1949), збірка «Оди мамбі» (1961). Будівництво нового, соціалістичного суспільства — тема циклу віршів «Оди мілісьяно» (1961—1962).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Сільська пісня для співу в місті, в кн.: Кубинська поезія, М., 1959; [Вірші], у кн.: Зоря над Кубою, М., 1962.
Літ.: Дашкевіч Ю., Поет кубинської революції, «Іноземна література», 1962 №4; Мамонтів С. П., Іспано-язічна література країн Латинської Америки в XX столітті, М., 1972; Fernández Retamar R., La poesía contemporánea en Cuba (1927—1953), La Habana, 1954.
