Навантаження
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Навантаження

Навантаження в будівельній механіці, силові дії, що викликають зміну напружений-деформованого стану конструкцій будівель і споруд. По характеру змін в часі розрізняють Н. статичні, местопріложенія, напрям і інтенсивність яких приймаються при розрахунку не залежними від часу або такими, що змінюються настільки повільно, що сили інерції, що викликаються ними, можуть не враховуватися, і динамічні, зміна величини, напрями або местопріложенія яких відбувається настільки швидко, що стає необхідним враховувати при розрахунку сили інерції.

  Статичні Н. підрозділяються на постійних, які при розрахунку даної системи приймаються такими, що діють постійно (власна вага конструкцій, тиск грунту і ін.), і тимчасові, такі, що вводяться (або що не вводяться) в розрахунок залежно від їх значення для конструкції, що розраховується. Тимчасові у свою чергу діляться на короткочасно що діють рухливі Н., що міняють своє положення (Н. від скупчення людей на перекриття будівель, від автомобілів і поїздів на пролітні будови мостів і т.п.) і що тривало діють нерухомі Н. (наприклад, вага стаціонарного устаткування, стелажів і бункерів в складських приміщеннях і т.п.).

  По характеру додатки Н. до тіла, на яке вони впливають, розрізняють: зосереджені Н., що додаються до вельми малого майданчика (крапці), і розподілені Н., що додаються до всієї поверхні (лінії) або частини її. Розподілені Н. характеризуються інтенсивністю, тобто межею відношення величини рівнодійної Н., розподіленою по даній поверхні (або лінії), до величини площі (або довжині лінії), на яку вона діє, якщо остання прагне до нуля. Розподілена Н. постійній інтенсивності називається рівномірно розподіленою. Розподілена Н., точки додатка якої безперервно заповнюють всю дану площу (або відрізок), називається суцільний Н.

   В розрахунках будівельних конструкцій по методу граничних станів розрізняють нормативні Н., встановлювані нормами розрахунку і відповідні умовам нормальної експлуатації споруди, і розрахункові Н., визначувані з врахуванням можливих відхилень від умов нормальної експлуатації споруди. При одночасній дії декілька Н. визначається найменш вигідне розрахункове поєднання Н., відповідне критичній величині зусилля або переміщення, що виникає в елементах конструкції або споруди.

  Літ.: Будівельні норми і правила, ч. 2, розділ А, гл.(глав) 11. Навантаження і дії. Норми проектування, М., 1962.

  Л. Ст Касабьян.