Міхельсон Володимир Олександрович [18(30) .6.1860, Тульчин, нині Вінницькою обл., — 27.2.1927, Москва], радянський фізик і метеоролог. Закінчив Московський університет (1883). Учень А. Р. Столетова . У 1887—89 знаходився у відрядженні в Берліні і Парижі, де слухав лекції Р. Гельмгольца, А. Кундта, Р. Ліпмана . З 1894 професор Московського з.-х.(сільськогосподарський) інституту; тут М. створив фізичну лабораторію і метеорологічну обсерваторію. М. першим застосував методи статистичної фізики для визначення функції розподілу енергії в спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла . Узагальнив ефект Доплера на випадок, коли світло проходить через середовище з показником заломлення, що змінюється. Встановив залежність швидкості поширення фронту займання від складу горючої газової суміші. Заклав основи теорії вибухового горіння і розвинув теорію горіння газової суміші в пальнику Р. Бунзена . М. — один з основоположників вітчизняній актинометрії. Створив ряд актинометричних приладів (крижаний піргеліометр, біметалічна актинометрія і ін.). Займався також питаннями вживання метеорології в сільському господарстві.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1, М., 1930 (є біографіч. нарис і бібліографія праць М.).
Літ.: Ковалів І. Ст Володимир Олександрович Міхельсон, в кн.: Люди російської науки, кн. 1, М., 1961, с. 223 (є бібліографія праць М. і літ.(літературний) про нього); Тепляков Р. М., Володимир Олександрович Міхельсон, М., 1971 (літ.); Каngro Н., Vorgeschichte des Planckschen Strahlungsgesetzes, Wiesbaden, 1970.
