Міхайліченко Іван Харламовіч (р. 2.9.1920, станція Діамантова Кадієвського району Ворошиловградської обл.), двічі Герою Радянського Союза (1.7.1944 і 27.6.1945), підполковник (1955). Член КПРС з 1951. У Радянській Армії з 1940. Закінчив Ворошиловградську військово-авіаційну школу пілотів (1943). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 брав участь в боях на Південно-західному, Воронежському, 1-м-код і 2-м-код Укр. фронтах — льотчик, командир ланки і заступник командира ескадрильї 667-го штурмового авіаційного полку, з 1943 — командир ескадрильї 141-го гвардійського штурмового авіаційного полку. Провів 179 успішних бойових вильотів для завдання бомбардувально-штурмових ударів по військах противника і 22 повітрі бою. Після війни до 1962 служив у ВПС(військово-повітряні сили). З 1962 — в запасі. Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-ої міри, Червоної Зірки орденами Слави 2-ої і 3-ої мір і медалями.
