Мітуріч Петро Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мітуріч Петро Васильович

Мітуріч Петро Васильович [2(14) .10.1887, Петербург, — 27.10.1956, Москва], радянський графік. Вчився в АХ(Академія витівок) в Петербурзі (1909—15) в Н. С. Самокиша. Член об'єднань «Світ мистецтва» (з 1915) і «Чотири мистецтва» (1925—29). Викладав в московському Вхутемас(Вищі державні художньо-технічні майстерні)е-Вхутеине (1923—30). Для його багаточисельних малюнків олівцем, тушшю, вугіллям характерні конструктивність рітмізованной композиції, лаконічність форм, експресія штриха або довгої в'юнкої лінії (цикли пейзажів, що змальовують околиці села Санталовий, 1922, Хвалинська, 1926—29, Кисловодська, 1933, Судака, 1937 і 1939, Хости, 1955; портрети художників і поетів, з 1922). М. звертався до живопису (портрет композитора А. С. Лурье, 1915, Російський музей, Ленінград), книжковій ілюстрації, працював в техніці літографії.

 

  Літ. : П. Ст Мітуріч..., [Каталог], М., 1968; Петро Мітуріч. [Альбом], М., 1973.

П. Ст Мітуріч. Портрет Віри Хлебникової. Олівець. 1927. Збори М. П. Мітуріча. Москва.