Міровіч (справжнє прізвище — Дунаєв) Євстигній Афіногенович [29.7(10.8). 1878, Петербург, — 16.2.1952, Мінськ], білоруський радянський актор, режисер, драматург, народний артист БССР (1940). Закінчивши в Петербурзі театральні курси ім. Ф. Волкова, в 1900 почав виступати як актор. З 1906 працював як драматург. У 1921—31, 1941—45 очолював Білоруський 1-й державний драматичний театр в Мінську (нині — Театр ім. Я. Купали); постановник спектаклів: «Заколот» по Фурманову (1927), «Міст» Романовіча (1929), «Гута» Кобеца (1930), власних п'єс — «Машека», «Кастусь Каліновський» (обидві в 1923), «коваль-воєвода», «Кар'єра товариша Бризгаліна» (обидві в 1925). Організатор першого в республіці колгоспно-радгоспного театру в Гомелі (1935), художній керівник і режисер ряду інших колективів, де поставив «Як загартовувалася сталь» по Островському (1937), «Дивна дудка» Вольського (1939) і ін. З 1945 художній керівник і завідувач кафедрою майстерності актора Білоруського театрального інституту (з цього ж року професор). Нагороджений 3 орденами.
Соч.: П''еси, Мiнськ, 1957.
Літ.: Пятровiч С., Народні артист БССР Е. А. Mipoвiч, Мiнськ, 1963.
