Мінх Григорій Миколайович [7(19) .9.1836, с. Грязі, нині Липецькою обл., — 11(23) .12.1896, Київ], російський інфекціоніст, епідеміолог і патологоанатом. У 1861 закінчив медичний факультет Московського університету. У 1876—95 професор патологічної анатомії Київського університету. Автор класичних праць по проказі (відстоював точку зору про заразливість цієї хвороби), чумі (описав клінічну картину захворювання, встановив термін інкубаційного періоду, дороги передачі). У 1874 (за два роки до аналогічного досвіду свого учня О. О. Мочутковського ) провів героїчний досвід — прищепив собі кров хворого поворотним тифом і захворів, довівши заразливість крові хворого, і вперше висловив і обгрунтував гіпотезу про роль вош в передачі поворотного і висипного тифів. Встановив єдине походження кишкової і легеневої форм сибірської виразки.
Соч.: Проказа на півдні Росії, т. 1 — 2, До., 1884—90; Чума в Росії, До., 1898.
Літ.: Далечінь М. До., Грігорiй Міколайовіч Miнх, Киïв, 1956.
