Міліція (від латів.(латинський) militia — військо), в СРСР адміністративно-виконавчий орган держави, покликаний забезпечувати охорону громадського порядку, соціалістичної власності, прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій і установ від злочинних посягань і інших антигромадських дій.
М. була створена 28 жовтня (10 листопада) 1917 (СУ РРФСР 1917 № 1, ст. 15); до 1931 знаходилася у веденні місцевих Рад, а потім — в системі Наркомату (з 1946 міністерства) внутрішніх справ. Основи організації і діяльності М. визначені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 червня 1973 «О основних обов'язках і правах радянської міліції по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю» («Відомості Верховної Ради СРСР», 1973 № 24, ст. 309).
М. — складова частина системи міністерств внутрішніх справ СРСР союзних і автономних республік. Міністр внутрішніх справ СРСР здійснює керівництво всіма службами М., міністри внутрішніх справ союзних і автономних республік, начальники управлінь і відділів внутрішніх справ виконкомів місцевих Рад є одночасно начальниками відповідно республіканській, краєвій, обласній, окружній, міській і районною М. Органи внутрішніх справ, у тому числі і М., підкоряються як відповідним Радам депутатів трудящих і їх виконкомам, так і вищестоящим органам внутрішніх справ. На ж.-д.(железнодорожний), водному і повітряному транспорті створюються підрозділи транспортною М.
В своїй діяльності М. керується принципами соціалістичної законності, законами Союзу РСР, союзних і автономних республік, постановами і розпорядженнями найвищих і місцевих виконавчо-розпорядчих органів державної влади. М. працює в тісній взаємодії з іншими державними органами, з адміністрацією підприємств і установ, всемірно розвиває зв'язки з масами трудящих і спирається на допомогу і підтримку колективів народних дружин трудящих, добровільних і інших самодіяльних громадських організацій.
Найважливіші завдання М. — запобігання і припинення злочинів, всемірне сприяння усуненню причин, що породжують злочини і інші правопорушення. М. забезпечує правоохорону на вулицях, площах транспортних магістралях, суспільних місцях; виявляє причини і умови, сприяючі здійсненню правопорушень, і приймає заходи до їх усунення і припинення; М. зобов'язана проводити оперативно-розшукові і інші законні дії для виявлення злочинів і злочинців, а також виробляти невідкладні слідчі дії по встановленню і закріпленню слідів злочину; у визначеній законом компетенції веде дізнання по кримінальних справах. Крім того, органи М. виконують розшукові і слідчі функції по вказівці прокурора, приводять у виконання визначення і постанови про привід осіб, що ухиляються від явки по виклику судових і слідчих органів, про висновок під варту, охороняють і конвоюють арештованих і затриманих; здійснюють розшук осіб, що сховалися від слідства, відхилилися від виконання вироку суду, а також зниклих без вести. На М. покладені приведення в виконання вироків про засланню і висилці, про умовне засудження до позбавлення волі і др.; нагляд за виконання законів, указів, постанов уряду, вирішень місцевих органів державної влади, регулюючих громадський порядок. Спільно з іншими державними органами і громадськими організаціями М. веде боротьбу з пияцтвом, з особами що ухиляються від суспільно корисної праці, займається питаннями дитячої бездоглядності і правопорушень неповнолітніх.
Важливі області діяльності М. — реалізація паспортної системи (видача паспортів, їх прописка і виписка, контроль за дотриманням паспортного режиму), нагляд за дотриманням правил придбання, зберігання і перевезення вогнепальної нарізної зброї, сильнодіючих отруйних речовин і ін.
М. забезпечує безпека дорожнього руху в містах і населених пунктах, на автомобільних дорогах, здійснює контроль за технічним станом транспортних засобів, за вмістом вулиць, автомобільних доріг і дорожніх споруд, реєструє автомототранспортниє засоби.
При стихійних лихах органи М. беруть участь в порятунку людей, приймають заходи по охороні державного, суспільного і особистого майна громадян.
Для виконання покладених на неї обов'язків М. надається право: перевіряти у громадян паспорти або інші документи, що засвідчують особу; входити в житлові і службові приміщення для припинення злочинів, а також при переслідуванні осіб, підозрюваних в скоюванні злочинів; накладати штрафи і застосовувати інші заходи адміністративної дії, затримувати громадян на підставах і в порядку, визначених законодавством; піддавати приводу в М. осіб, що систематично порушують громадський порядок; забороняти експлуатацію технічно несправних транспортних засобів, усувати водіїв від управління транспортом і позбавляти водіїв прав у випадках, передбачених законодавством. У виняткових випадках як крайній захід працівникам М. надається право застосовувати зброю (підстави і порядок його вживання визначаються Радою Міністрів СРСР).
Службовий склад М. комплектується, як правило, по напрямах колективів трудящих; на службу приймаються громадяни СРСР, здатні по своїх політичних і ділових якостях, підготовці і стану здоров'я забезпечити охорону громадського порядку і вести боротьбу із злочинністю. Дільничні інспектори М. затверджуються виконкомами міських і районних Рад. Порядок і умови проходження служби рядовим і начальницьким складом М. регламентуються Положенням про проходження служби в органах внутрішніх справ, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Працівникам М. надаються спеціальні звання. Співробітники М. мають єдину форму одягу, затверджувану Советої Міністрів СРСР, при виконанні службових обов'язків їм видається зброя. У деяких інших соціалістичних країнах (наприклад, в Болгарії) також є органи М. по охороні громадського порядку.
