Мільеранізм, міністеріалізм, «міністерський соціалізм», форма політичної співпраці опортуністичних лідерів соціалістичних партій з буржуазією. Поняття «М-код.» виникло у зв'язку зі вступом соціаліста А. Мільерана в 1899 до складу французького буржуазного уряду П. М. Р. Вальдека-Руссо . Ст І. Ленін, назвавши цей вчинок Мільерана «практичним бернштейніанством» (див. Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 6, с. 8), відзначав, що «французький мільеранізм — найкрупніший досвід вживання ревізіоністської політичної тактики в широкому, дійсно національному масштабі...» (там же, т. 17, с. 23). Запекла полеміка, що розвернулася довкола «казусу Мільерана», відображала гостру боротьбу опортуністичної і революційної тенденцій у франц.(французький) і міжнародному соціалістичному русі. У Франції гедісти і бланкисти, що виступали проти М., створили в 1901 Соціалістичну партію Франції; прибічники М. утворили в 1902 Французьку соціалістичну партію, очолену Ж. Жоресом. На Паризькому конгресі 2-го Інтернаціоналу (1900) більшістю голосів була прийнята «каучукова» резолюція До. Каутського, що фактично не засуджувала зради Мільерана. Амстердамський конгрес 2-го Інтернаціоналу (1904) висловився, не дивлячись на опір опортуністів, проти участі соціалістів в буржуазних урядах.
