Міллер Анатолій Пилипович [16.2(1.3) .1901, Новоросійськ, — 3.10.1973, Москва], радянський історик-сходознавець, доктор історичних наук, професор (1943). У 1926 закінчив Московський інститут сходознавства. У 1941—65 старший науковий співробітник інституту історії АН(Академія наук) СРСР, з 1966 інституту сходознавства; вів педагогічну роботу в Московському інституті сходознавства (1926—30, 1944—1946), МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1937—60), ІФЛІ і інших вищих учбових закладах. У 1936 експерт на конференції з питання про режим проток в Монтре, в 1943 і 1945 експерт-консультант НКИД на Тегеранській і Ялтинській конференціях глав урядів трьох союзних держав (СРСР, США і Великобританії). Основні праці по новій і новітній історії країн Близького і Середнього Сходу (переважно Туреччині) і міжнародним відносинам на Балканах. Член Головної редакції і завідувач сектором по підготовці «Усесвітньої історії». Віце-президент Міжнародної асоціації по вивченню країн Південно-східної Європи (заснована 1963). Іноземний член Болгарської АН(Академія наук) (1969). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Шани» і болгарським орденом Кирила і Мефодія 1-ій мірі.
Соч.: Мустафа орючи Байрактар, М. — Л., 1947; Коротка історія Туреччини, М., 1948; Нариси новітньої історії Туреччині, М. — Л., 1948; Формування політичних поглядів Кемаля Ататюрка, «Народи Азії і Африки», 1963 № 5; Становлення турецької республіки (До 50-ліття), там же, 1973 № 6.
Літ.: «Народи Азії і Африки», 1961 № 2, 1971 № 3, 1974 № 1.
