Міллер Євгеній Карлович [25.9(7.10) .1867 — 1937(?)], глава контрреволюції на С. Россиі в 1919—20. генерал-лейтенант (1915). Закінчив Академію Генштабу (1892). У 1898—1907 військовий агент (аташе) в Бельгії, Нідерландах і Італії. У 1912—14 начальник штабу Московського військового округу. Під час 1-ої світової війни 1914—18 начальник штабу 5-ої армії, командир корпусу. Після Лютневої революції 1917 виступав як ярий противник демократизації армії, 7 квітня був арештований солдатами. З осені 1917 представник Ставки при італійському головному командуванні. Після висадки інтервентів на С. Россиі з січня 1919 ген.(генерал)-губернатор Північної обл. У травні 1919 призначений А. В. Колчаком головнокомандуючим військами Північної обл. Після розгрому його військ Червоною Армією в лютому 1920 біг з Архангельська до Норвегії, потім до Франції, де був представником генерала Врангеля. У еміграції найближчий співробітник великого князя Миколи Миколайовича і генерала П. Н. Врангеля. З 1930 начальник т.з. Російського загальновійськового союзу (РОВС). 22 вересня 1937 зник з Парижа.
