Мілет
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мілет

Мілет (греч. Mílētos), древнє місто в Іонії, в гирла р. Меандр в Малій Азії. Поява греків в М. відноситься до 16 ст до н.е.(наша ера) В 14 ст це було крупне ахейський місто з потужними стінами. На рубежі 2—1-го тис. до н.е.(наша ера) в М. переселилася нова хвиля греків — іонійци. Згідно античної традиції, близько 1100 іонійци з Аттіки на чолі з сином афінського царя Кодра Нелєєм заселили М. В 8—6 вв.(століття) він був полісом (містом-державою), торгівельним, ремісничим і культурним центром античності. Грав провідну роль при розселенні греків по берегах Мармурового і Чорного Морея; колоністи з М. заснували такі міста, як Кизік, Синопа, Абідос, Істрія, Ольвія, Пантікапей, Феодосія і ін. У М. зародилася в 6 ст до н.е.(наша ера) так називається мілетськая, або іонійська, школа натурфілософії (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен); у М. жив логограф Гекатей.

  Розквіт М. доводиться на період тиранення Фрасибула (близько 610 — 600 до н.е.(наша ера)). В середині 6 ст до н.е.(наша ера) М. попав під владу персів; близько 500 М. очолив повстання міст Іонії проти персидського владицтва; у 494 після поразки М. був зруйнований персами. У 479 почалося його відновлення, в 478 увійшов в Делосський союз . В 411—402 М. отримав строго регулярне планування (т.з. гипподамова система), що представляє один з кращих зразків античного містобудування (див. план ). Після Пелопоннесськой війни (431—404 до н.е.(наша ера)) М. знов попав в залежність від персів, в 334 до н.е.(наша ера) був захоплений Олександром Македонським, в 129 до н.е.(наша ера) підпорядкований Риму. У римський для еллінізму час М. зберігав торгівельне значення і грав велику роль в культурному житті. Як показали систематичні розкопки М., що ведуться з початку 20 ст (з перервами) німецькими археологами (Т. Віганд і ін.), центр М. складали 3 агори (ринку): північна [з бульовтерієм (175—164 до н.е.(наша ера)), святилищем Аполлона Дельфінія (з 6 ст до н.е.(наша ера)) і іншими спорудами], південна і західна (з іонічним храмом Афіни, 4 ст до н.е.(наша ера)). Відкрито також декілька терм (Фаустіни, 2—3 вв.(століття) н.е.(наша ера), і ін.).

 

  Літ.: Кобиліна М. М., Мілет, М., 1965; Milet. Ergebnisse der Ausgrabungen..., hrsg. von G. Kleiner, Т. Wiegand [u. а.], Hefte 1—17, Ст, 1906—68; Freeman До., Greek city-states, L., 1950; Kleiner G., Alt — Milet, Wiesbaden, 1966.

Древній Мілет. Центральна частина.

План Мілета. 5 ст до н.е.(наша ера)

Мілет. Ворота південної агори. Близько 170. Нині — в Античних зборах, Берлін.