Міксер (від англ.(англійський) mixer — змішувач) в металургії, судину для накопичення розплавленого чавуну, що виплавляється в доменних печах і призначеного для подальшого переділу в рідкому вигляді в сталеплавильних агрегатах. Вперше М. застосував в 1889 американський металург В. Джонс. М. забезпечує безперебійну роботу сталеплавильних цехів. У нім відбувається вирівнювання хімічного складу і температури чавуну; у т.з. активних М. чавун крім того, підігрівається, з нього частково віддаляються деякі домішки (головним чином сірка). Циліндровий або бочкоподібний кожух, розташований на станині, виконується з толстолістової сталі і викладається усередині вогнетривкою цеглиною; має горловину для заливки чавуну з ковшів і «носик» для зливу чавуну в ківш при нахилі М. спеціальним механізмом. У СРСР найбільш поширені М. ємкістю 1300 т.
