Мікко, Мікк Лепо Яговіч [р. 24.11(7.12) .1911, Лрукюла, нині Вільяндіського району], радянський живописець, народний художник Естонської РСР (1972). Вчився в художньо-промисловому училищі в Таліні (1927—30) в Н. Трійка і у Вищій художній школі «Паллас» в Тарту (1931—32, 1936—39). Викладає в Художньому інституті Естонської РСР в Таліні (з 1944, професор з 1965). М. пише тематичні картини, присвячені боротьбі за мир, освоєнню космосу, а також натюрморти, пейзажі. Живопис М. властивий тяжіння до узагальнено-символічних образів, декілька театральна сценічність зазвичай двопланній композиції і поєднання великих, деколи близьких до монохромних, декоративної за кольором плоскості.
Твори: «Смолільщици човнів» (1939), «Миття овець» (1959) — обидва в Художньому музеї Естонської РСР в Таліні; «Пісні часів» (1970), «Людина і космос» (1971, Художній музей Естонською РСР, Талін), «Колесо часу» (темпера, масло, 1971) — Державна премія Естонської РСР (1972).
Літ.: Раам Ст, Філософія і образність. В полотен естонського живописця Лепо Мікко, «Мистецтво», 1972 № 12.
