Міжнародна організація допомоги борцям революції (МОПР), в капіталістичних країнах Міжнародна Червона допомога, створена в кінці 1922 на основі вирішення 4-го конгресу Комінтерну (прийнято за пропозицією Суспільства старих більшовиків) в цілях захисту трудящих від білого терору і допомоги його жертвам; подавала матеріальну, юридичну, моральну підтримку політв'язнем, політемігрантам і їх сім'ям, сім'ям загиблих революціонерів — незалежно від їх партійної приналежності. Була одним із засобів здійснення політики єдиного робітника і народного фронтів, інтернаціонального виховання мас. До 1932 об'єднувала 70 національних секцій, що включали близько 14 млн. чоловік (з них 9,7 млн. чоловік входили в МОПР СРСР, внески якої до фонду допомоги жертвам терору були найбільш значними). У 1923—39 МОПР була ініціатором і організатором міжнародних кампаній протесту проти терору на Балканах, в Польщі, Китаї прибалтійських і інших країнах, в захист Н. Сакко і Б. Ванцетті, проводила спільно з іншими міжнародними об'єднаннями інтернаціональні кампанії за звільнення Р. Дімітрова, Е. Тельмана, А. Грамши, К. Осецкого і інших антифашистів, допомагала переслідуваним учасникам лютневого озброєного виступу 1934 в Австрії, Жовтневих боїв 1934 в Іспанії, національно-революційної війни іспанського народу 1936—39. Серед активних діячів МОПР були Ю. Мархльовський, П. Н. Лепешинський, Ст Міцкявічюс-Капсукас, До. Цеткин, Е. Д. Стасова, Сен Катаяма, В. Пік і інші видні діячі комуністичного руху.
В кінці 1937 керівництво МОПР було переведене з Москви до Парижа, де знаходилося до вересня 1939. З початку 2-ої світової війни 1939—45 діяльність МОПР в міжнародному масштабі припинилася. Секція МОПР СССР існувала до 1947. Національні організації Червоної допомоги діють у Франції, у ряді країн Латинської Америки.
Роботою МОПР керував Виконком (до березня 1923 — Центрального бюро, з березня 1923 по липень 1924 — ЦК), що обирав Президію і Секретаріат. Виконком обирався на конференціях (1-я — в 1924, 2-я — в 1927) і конгресі (листопад 1932), проходівших в Москві. Орган ЦК (ГИК) МОПР — журнал «МОПР» видавався російською мовою в 1923—26, на німецькому, англійському, французькому мовах — в 1926—38 (з 1936 під назвою «Єдність»). МОПР і його секції проводили значну і багатообразну видавничу роботу (у 1932, наприклад, МОПР видавав понад 90 журналів, газет, бюлетенів).
Літ.: Цеткин До., Десятиліття МОПР, М., 1932; Стасова Е. Д., 10 років МОПР, М., 1933; Аврус А. І., Пролетарський інтернаціоналізм у дії, Саратов, 1971.
