Міжгалузеві зв'язки , економічні зв'язки між галузями матеріального виробництва, що характеризують взаємини по виробництву і реалізації їх продукції. Завдяки розвиненій системі М. с. сукупність галузей утворює єдиний господарський організм. М. с. відображають всі стадії процесу відтворення продукції кожної галузі і сукупного суспільного продукту. Кількісна характеристика М. с. дозволяє визначити конкретну величину пропорцій між галузями. Об'єктивна необхідність пропорційності розвитку галузей господарства існує у всякому суспільстві з розвиненим суспільним розподілом праці. При капіталізмі, де діє економічний закон анархії виробництва, різні сфери виробництва мають тенденцію до рівноваги. Проте «...ета постійна тенденція різних сфер виробництва до рівноваги є лише реакцією проти постійного порушення цієї рівноваги» (Маркс До., див.(дивися) Маркс До. і Енгельс Ф., Вигадування, 2 видавництва, т. 23, с. 368). Руйнування продуктивних сил, величезні матеріальні втрати і соціальні лиха — такі неминучі витрати короткочасного відновлення пропорційності при капіталізмі. Лише з виникненням соціалістичних виробничих стосунків, що базуються на суспільній власності на засоби виробництва, з'являється об'єктивна необхідність і можливість планомірно встановлювати на науковій основі пропорції і М. с. Підтримка прогресивних пропорцій і ефективних економічних зв'язків між галузями — найважливіша господарська функція соціалістичного державного народно-господарського планерування. Можна виділити зв'язки поточного виробництва по предметах праці і виробничих послугах і зв'язку по розширенню виробництва і відшкодуванню вибуття основних виробничих фондів. У СРСР на потреби поточного виробництва йде біля 1 / 2 всій вироблюваній продукції. Питома вага продукції, що поступає в подальшу переробку, залежить від місця галузі в процесі розширеного відтворення. Так, в легкій і харчовій промисловості цей показник складає 30—40 %, у металургії і промисловості будівельних матеріалів — 90—95 %.
Зі всієї сукупності М. с. визначальний вплив на темпи розвитку галузей і структуру економіки надає 10—15 % зв'язків. Така значна концентрація М. с. дозволяє істотно скоротити об'єм робіт по планеруванню і підвищити якість планових розрахунків. Найвища міра концентрації М. с. з постачальниками характерна для електроенергетики, де паливо складає близько 90 % всіх матеріальних витрат (без амортизації), а із споживачами — для легкої і харчової промисловості, де витрачається більше 80 % їх продукції, що поступає в подальшу переробку. Виробничі зв'язки інших галузей більш диференційовані. Самі розгалужені М. с. із споживачами — в електроенергетиці і паливній промисловості, продукція яких поступає практично у всі галузі матеріального виробництва.
Розвиток науково-технічного прогресу і суспільного розподілу праці приводить до змін в структурі виробництва і системі М. с. Галузі, виробляючі найбільш економічні види матеріальних ресурсів, розширюють постачання своїй продукції галузям-споживачам і тим самим обумовлюють відносне (а інколи і абсолютне) скорочення потреби останніх в менш ефективних продуктах інших галузей.
Велику роль в поліпшенні аналізу і планерування взаємних виробничих зв'язків галузей покликаний зіграти міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції, в якому містяться показники, що дають кількісну характеристику М. с., — коефіцієнти матеріальних витрат і коефіцієнти випуску продукції. На основі коефіцієнтів матеріальних витрат визначається розмір потреби в продукції різних галузей для потреб поточного виробництва; коефіцієнти випуску продукції дозволяють проаналізувати, з яких елементів і частин складається потреба у виробництві конкретного об'єму продукції кожної галузі. Поряд з прямими зв'язками між галузями в народному господарстві існує складна система непрямих М. с., опосередкованих виробництвом продукції цілого ряду галузей. Облік прямих і непрямих М. с. дозволяє істотно підвищити точність в планеруванні розвитку галузей і в оцінці ефективності виробництва і капітальних вкладень.
Літ.: Методи планерування міжгалузевих пропорцій, М., 1965; Ейдельман М. Р., Міжгалузевий баланс суспільного продукту, М., 1966; Міжгалузевий баланс і пропорції народного господарства, М., 1969; Ефімов А. Н., Економіка і планерування радянської промисловості, М., 1970.
