Мідхат-орючи (Midhat Paşa) Ахмет [18.10.1822, Стамбул, — 10.4.1883 (по ін. даним, 7 або 8.5.1884), Таїф], турецький державний діяч. Займав важливі адміністративні і урядові пости: генерал-губернатор Дунайського (1864—68) і Багдадського (1869—1872) вілайєтів, великий везір (1872, 1876—77) і ін. Прагнув до проведення реформ, направлених на подолання економічної, політичної і культурної відсталості імперії Османа при збереженні турецького панування над підкореними народами. Прилучившись до руху «Нових османов», добився проголошення (23 грудня 1876) першої турецької конституції, але вже в лютому 1877 за наказом султана Абдул-Хаміда II був висланий до Європи. У 1881, по помилковому звинуваченню у вбивстві (1876) султана Абдул-Азіза, був арештований, засуджений і засланий в Таїф (Аравія), де його убили підіслані Абдул-Хамідом II вбивці.
Літ.: Стамбулов Ст, Намик Кемаль, М., 1935; Петросян Ю. А., Младотурецкоє рух (Друга половина XIX — нач. XX ст), М., 1971; Ali Haydar Midhat Bey, Midhat-pacha, sa vie — son oeuvre, P., 1908; Devereux R., The first Ottoman constitutional period, Bait., 1963.
