Мюрат Іоахим
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мюрат Іоахим

Мюрат (Murat) Іоахим (25.3.1767, Лабастід-Фортюньер, нині Лабастід-Мюра, Ло, — 13.10.1815, Піццо, Калабрія), французький військовий діяч, маршал Франції (1804), герцог Бергський і Кльовський (1806), король Неаполітанський (з 1808). Син шинкаря. З 1787 служив в кавалерії, в 1792 вироблений в офіцери. Відрізнився при придушенні роялістського заколоту 4 жовтня 1795 і став ад'ютантом Наполеона Бонапарта. За відмінності в Італійському поході 1796 вироблений у бригадних, а за Єгипетську експедицію — в дивізійні генерали (1799). Командуючи гренадерами, сприяв Бонапарту в захваті влади 18 брюмера (9 листопада) 1799. У 1800 одружувався на сестрі Наполеона Кароліні. Брав участь у всіх наполеонівських війнах, проявивши видатні здібності в командуванні кавалерійськими з'єднаннями і виняткову хоробрість. У 1808 жорстоко подавив повстання в Мадриді. Ставши королем Неаполя, намагався вести самостійну політику, чим викликав з 1810 погіршення стосунків з Наполеоном. Під час походу до Росії 1812 командував 28-тис. кавалерійським корпусом, потерпів поразку під Тарутіном. Після від'їзду Наполеона до Франції командував відступаючою наполеонівською армією. У 1813 брав участь в битвах при Дрездене і Лейпцігу, потім виїхав до Неаполя і в січні 1814, прагнучи зберегти престол, вступив в таємний союз з Австрією і Великобританією, зрадивши Наполеону. Проте на Віденському конгресі 1814—15 домагання М. не отримали підтримки, і він під час «Ста днів» виступив на стороні Наполеона, був розбитий в Італії і біг на корсіку; пізніше з невеликим загоном висадився в Калабрії, маючи намір повернути престол, але був схоплений, засуджений австрійським військовим судом і розстріляний.

  Літ.: Сухомлінов Ст А., Мюрат Іоахим — Наполеон король Обидві Сіцілії, СП(Збори постанов) Би, 1896: Garnier J. P., Murat, roi de Naples, P., 1959; Lucas-dubreton J., Murat, P. 1944. 

І. Мюрат.