Мухаммед Саліх (1455, Хорезм, — 1535, Бухара), узбецький поет. Писав на староузбекськом і фарсі мовах. Син придворного поета. З 1499 служив при дворі Мухаммеда Шейбані і його наступників, мав титул «царя поетів» і високі придворні посади. Основні вигадування М. С. — героїчна поема месневі «Шейбані-наме» (біля 9000 рядків) про історичні події, що відбувалися в 1499—1506 в Середній Азії, про перемогу Шейбанідов над Тімурідамі. Копія поеми, переписана в 1510—1511, зберігається у Відні. Поема перекладена на німецький (1885), російський (1904) і ін. мови.
Соч.: [Вірші], у кн.: Ўзбек адабієті, т. 3, Тошкент, 1959.
