Муніципалітет (йому. Munizipalität, від латів.(латинський) municipium — місто з правом самоврядності), в буржуазних державах виборні органи місцевого управління і самоврядності. У деяких країнах (наприклад, в США, Великобританії) М. іменуються лише органи міського управління. М. обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць і розглядаються в буржуазному праві як публічно-правові корпорації. Як правило, М. складається з виборної колегії на чолі з мером, бургомістром і т. п. і чиновницького виконавчого апарату. М. можуть бути власниками комунальних підприємств, житлового фонду і ін. майна; вони відають державними школами, санітарними службами, місцевою поліцією, а у ряді країн управляють різними установами по медичному обслуговуванню і соціальному забезпеченню. Головне джерело власних доходів М. — місцеві податки з населення. У період імперіалізму і особливо в умовах державно-монополістичного капіталізму М. як орган буржуазної місцевої самоврядності все більше втрачають самостійність і незалежність в місцевих справах, перетворюючись на орган загальнодержавної адміністрації. Їх діяльність регулюється і контролюється урядовим апаратом. У фінансовому відношенні М. знаходяться в сильній залежності від субсидій центральної влади. Для розвинених капіталістичних країн характерний глибока криза муніципального управління. В той же час як виборні органи М. — один з важливих інститутів буржуазної демократії. Робочий клас, комуністичні партії буржуазних країн ведуть постійну боротьбу за завоювання більшості в М., за розширення їх суспільно корисних служб і їх використання на користь трудящих. У Франції, Італії і деяких ін. країнах прогресивні сили добилися значних успіхів на муніципальних виборах і займають міцні позиції в багатьох М., очолюючи їх або маючи більшість місць.