Музичний театр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Музичний театр

Музичний театр імені К. С. Станіславського і Вл. І. Неміровіча-Данченко Московський академічний, створений в 1941 в результаті злиття Оперного театру ним. К. С. Станіславського (заснованого в 1918 як Оперна студія Великого театру, з 1928 — театр) і Музичного театру ним. Вл. І. Неміровіча-Данченко (заснованого в 1919 як Музична студія МХТ(Московський Художній театр), з 1926 — театр). Колектив слідує художнім принципам МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а, прагнучи на основі синтезу музичного, вокального і сценічного мистецтва розкривати ідейний і художній вміст виконуваного твору.

  Особливу увагу театр приділяє творам радянських композиторів; серед багатьох постановок — «Надія Светлова» Дзержінського (1943), «Любов Ярова» Енке (1947), «Сім'я Тараса» Кабальовського (1951 Державна премія СРСР, 1952), «У бурю» Хренникова (1952), «Зоря» Молчанова (1956), «Війна і світ» (1957) і «Заручення в монастирі» (1959) Прокофьева, «Овід» Спадавеккиа (1960), «Катерина Ізмайлова» Шостаковича (1962), «Ціною життя» Миколаєва (1965), «Безрідний зять» Хренникова (1967), «Вірінея» Слонімського (1967), «Кола Брюньйон» Кабальовського (1971), «Три життя» Тактакишвілі (1972), балети — «Лола» Василенко (1943; Державна премія СРСР, 1946), «Берег щастя» Спадавеккиа (1948), «Жанна д''Арк» Пейко (1957), «Поема» Цинцадзе (1964), «Біліє вітрило самотній» Александрова (1970), «Попелюшка» Прокофьева (1971), «Сюїта на музику “Гаяне”» Хачатуряна (1972). Театр поставив опери — «Іоланта» Чайковського, «Кармен» Бізе, «Манон» Массне, «Мавра» Стравінського, оперети — «Циганський барон» І. Штрауса, «Убогий студент» Міллекера, «Дена Жуанітта» Зуппе і др.; балети — «Лебедине озеро» Чайковського, «Дон Жуан» Р. Штрауса, «Картинки з виставки» на музику Мусоргського, «Снігуронька» на музику П. І. Чайковського, «Пахита» Мінкуса і ін.

  Становленню театру сприяли режисери — Л. Ст Баратов, П. А. Марков, І. М. Туманів, П. С. Златогоров; диригенти — С. А. Самосуд, До. Д. Абдуллаєв, Е. А. Акулов, Ст А. Едельман; співці — С. М. Големба, М. С. Гольдіна, Н. Ф. Кемарськая, М. Л. Мельтцер, П. І. Мокєєв, А. А. Росніцкая, С. А. Ценін, Т. С. Юдіна, Ю. П. Юніцкий; солісти балету — В. П. Бурмейстер (балетмейстер), М. С. Сорокина, А. А. Клейн, І. Ст Курілов. У трупі театру (1973): співці — народний артист СРСР Ст А. Канделаки, народні артисти РРФСР Н. С. Ісакова, Л. І. Болдін, артисти РРФСР Ст, що заслідили, А. Каєвченко, А. М. Міщевський, Е. І. Максименко, Е. Т. Саркисян, Т. Ф. Янко, заслуженого на артиста Азербайджанської ССР І. А. Джафаров і ін., артистів Н. А. Авдошина, Н. Л. Гутаровіч, Л. До. Захаренко, Н. Ст Шулік, Р. А. Пісаренко; солісти балету — народний артист СРСР Ст Т. Бовт, народна артистка РРФСР Е. Е. Власова, заслужених на артистів РРФСР С. А. Віноградова, Ю. Ст Грігорьев, артисти Р. Н. Крапівіна, М. С. Дроздова, В. С. Тедєєв і др.; головний диригент Д. Р. Китаєнко, головний режисер народний артист РРФСР Л. Д. Міхайлов, головний балетмейстер народний артист РРФСР А. Ст Чичинадзе, головний хормейстер І. До. Мертенс, головний художник заслуженого на діяча мистецтв РРФСР А. Ф. Лушин. Балетна трупа театру гастролювала у Франції, Угорщині Югославії, Фінляндії, в Латинській Америці, Японії і ін., оперна — в ГДР(Німецька Демократична Республіка). У 1964 театру привласнено звання — академічний. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1969).

  С. А. Ценін.