Музеєзнавство, музеология, наукова дисципліна, що вивчає походження музеїв, їх суспільні функції, питання теорії і методики музейної справи.
Предметом М. є вивчення закономірностей, пов'язаних з соціальною обумовленістю виникнення і функціонування музеїв; вивчення особливих сторін першоджерел, що зосереджуються в музеях відповідно до їх спеціалізації, а також особливих аспектів в розвитку явищ природи і суспільного життя. Т. о., М. вивчає систему музеїв і власне музей як історично обумовлений суспільний інститут, його внутрішню організацію, залежну від соціальних умов і стану профільних дисциплін. М. досліджує соціальні функції музеїв, що виявляються в комплектуванні першоджерел, нерозривно пов'язаному з вивченням природи і суспільства, в науковому документуванні, дослідженні і зберіганні музейних предметів, створенні експозицій і виставок як характерних форм наукової популяризації, в науково-просвітницькій, ідейно-виховній діяльності. З останньою функцією зв'язано також вивчення педагогічних для психологотипу питань (зокрема, дія музею на відвідувача). Музеєзнавче дослідження першоджерел — музейних предметів — переслідує цілі якнайповнішого виявлення їх комунікативних функцій; визначення режимів зберігання, методів консервації, реставрації; всестороннього документування і підготовки джерел для оптимального наукового і освітньо-виховного використання; розкриття експресивних можливостей музейних предметів, тобто визначення емоційного заряду джерела і можливості його використання при експонуванні і в різних видах масової роботи. Особливий аспект у вивченні природи і суспільного життя в М. позначається у визначенні явищ, що документуються музеєм, і відборі для фондового зберігання і подальшого використання першоджерел що відображають істотні сторони явищ, що входять в круг профільних інтересів музею. Це знаходить вираження в дослідженні-комплектуванні музейних предметів.
Радянське М., спираючись на марксистсько-ленінську методологію, використовує всілякі дослідницькі прийоми. Характерне для радянського М. активне документування процесів особливе чітко виявляється при документуванні живих, діючих суспільних систем, і особливо епохи соціалізму. Радянські музеєзнавці розробляють методичні питання експозиційної, фондової, науково-просвітньої діяльності музеїв, причому вперше в світовій практиці теоретично обгрунтовані принципи комплексно-тематичної експозиції, проблеми дослідження, комплектування і експонування пам'ятників новітніх епох.
М. застосовує прийоми польового дослідження і систематичного безпосереднього спостереження, соціологічні методи в процесі комплектування музейних предметів, вивчення відвідувачів і т. д., використовує всілякі методи, вживані суспільними і природними науками, у тому числі взаємну документацію, порівняльний аналіз, тіпологизацию, а також рентгенографію, спектрографію, хімічний аналіз (у консервації і реставрації) і експеримент (у експозиції).
В структуру М. входять: теорія музейної справи; історія музейної справи, включаючи музеєзнавчу історіографію; музейне джерелознавство; наукова методика всіх специфічних сторін діяльності музеїв і музеєзнавчого дослідження.
Об'єктивна складність М. зумовлює множинність його зв'язків з ін. науками. М. пов'язано як з суспільними, так і з природними науковими дисциплінами. Особлива багато спільності з тими науковими дисциплінами, у тому числі спеціальними і допоміжними, якими визначаються профілі відповідних музеїв (історія археологія, етнографія, літературознавство, зоологія, геологія, іськусствознаніє і ін.). В той же час різні дисципліни не механічно пов'язані з М., а інтегровані ним як самостійною галуззю знань.
Розвиток М. знаходить вираження як у всьому різноманітті музейної практики, так і в спеціальній науковій літературі (періодичних виданнях, монографіях і пр.). На початку 70-х рр. в світі видавалося більше 150 журналів, повністю або частково присвячених питанням М. Среді них міжнародний орган, що видається Міжнародною радою музеїв при ЮНЕСЬКО, — «Museum», журнали: «Neue Museumskunde» (ГДР), «Muzealnictwo» (ПНР), «Музеї і паметніци на културата» (НРБ), «Revista muzeelor» (СРР), «Muzejní а vlastivědna práce», «Múzeum» (ЧССР), «The Museums journal» (Великобританія), «Museum news» (США), «Musées de France» (Франція) і ін.
В СРСР видавалися журнали: «Музей» (1923—24), «Казанський музейний вісник» (1920—24), «Радянський музей» (1931—40); виходять неперіодична збірка «Музейна справа в СРСР» (№ 1—5, 1968—73), «Труди НІЇ(науково-дослідний інститут) музеєзнавство» (нині НДІ(науково-дослідний інститут) культури).
В багатьох країнах функціонують музеєзнавчі інститути, наукові центри, кафедри М. (музеологиі): відділ М. НІЇ(науково-дослідний інститут) культури (СРСР), Інститут музейної справи (ГДР), кафедри музеологиі в університетах в Празі, Брно (ЧССР) і ін. Див. також Музеї .
Літ.: Основи радянського музеєзнавства, М., 1955; Силяновська-новікова Т., Основіна музєєзнаністо, Софія, 1972; Diskussionsbeiträge zur Museumswissenschaft, «Neue Museumskunde», B., 1964, Н. 3, Beilage.
