Мстіславськие
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мстіславськие

Мстіславськие, княжий і боярський рід в Російській державі 16—17 вв.(століття) Нащадки Гедіміна, носили в Литві прізвище Іжеславськие. Михайло Іванович (помер близько 1536), одружений на дочці князя Івана Мстіславського, в російсько-литовських війнах почала 16 ст двічі переходив на сторону Росії і двічі від'їжджав до Литви (останній раз в кінці 1514). Його син, Федір Михайлович (помер 1540), що прозивався по матері М., виїхав до Росії в 1526, став питомим князем служивого, отримавши в долю Юхоть (зберігалася у володінні М. до припинення роду), а також Малий Ярославец, Кременськ, Суходровь і в годування Каширу, Мишегу, незабаром відібрані. Був одружений на рідній племінниці Василя III Анастасії. Іван Федорович М. (помер 1586) — видний державний і військовий діяч епохи Івана IV, з 1549 (або з 1548) — боярин. Член Вибраної ради, номінально очолював Казанський похід 1552 і походи в Лівонію 1559—60. З введенням опричнини в 1565 разом з князем І. Д. Бельським був поставлений на чолі земщини. Після смерті Івана IV в 1584 входив до складу регентської ради, але вже в 1585 в результаті боротьби з Б. Ф. Годуновим піддався опалі, був пострижений і засланий в Кирілло-Белозерський монастир, де і помер. Його 2 сини: Василь (помер 1582), боярин з 1577; Федір (помер 12.2.1622), боярин з 1576, видний державний і військовий діяч, найбільший світський землевласник (у 1613 мав близько 50 тис. десятини). Після смерті царя Федора Івановича в 1598 його ім'я називалося серед претендентів на царський трон. Під час боротьби Бориса Годунова з Лжедмітрієм I очолював урядові війська. У царювання самозванця займав високе положення, але в травні 1606 брав участь в змові проти нього. У 1606—07 — активний учасник військових дій проти військ І. І. Болотникова. Після скидання В. І. Шуйського в 1610 очолив так звану «семібоярщину», брав участь у виробленні і підписанні договору 17 серпня 1610 про обрання Владислава, сина Сигизмунда III, російським царем. Учасник завершальних засідань Земського собору 1613. При царі Михайлі Федоровичі залишався видним сановником. З його смертю рід М. присікся.

  Ст Д. Назаров.