Московський архітектурний інститут, старий учбовий і науковий центр в області архітектури. Веде свою історію з 1866, коли в Московському училищі живопису, творення і архітектури відкрилося відділення архітекторів, яке входило з 1918 до складу Державних вільних художніх майстерень, з 1920 — Вхутемас(Вищі державні художньо-технічні майстерні) а, з 1928 — Вхутєїн(Вищий державний художньо-технічний інститут)а. У 1930 архітектурних факультетів Вхутєїн(Вищий державний художньо-технічний інститут) а і МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана) ним. Н. Е. Баумана були реорганізовані у Вище архітектурно-будівельне училище (інститут), що отримало в 1933 сучасну назву. У складі інституту (1973): факультети — цивільного будівництва, промислового будівництва, містобудування, вечірній, підвищення кваліфікації викладачів і фахівців з містобудування; аспірантура, 32 кафедри, лабораторія будматеріалів (засновані в кінці 19 ст професором Н. До. Лахтіним), будівельної фізики, інженерних конструкцій; у бібліотеці близько 300 тис. тт. У 1972/73 навчальному році в інституті виучувалися близько 2 тис. студентів, працювало близько 300 викладачів, у тому числі 45 професорів і докторів наук, близько 100 доцентів і кандидатів наук, 15 лауреатів Державних премій. З М. а. і. зв'язана діяльність таких відомих радянських архітекторів і художників, як А. Ст Щусев, брати Л. А., Ст А. і А. А. Весніни, І. Ст Жолтовський, І. Ст Рильський, Н. Ст Марковников, А. Ст Ковалів, А. П. Іваніцкий, М. Я. Гинзбург, І. А. і П. А. Голосови, Н. А. Ладовський, Ст А. Фаворський, Ст Ф. Крінський, Л. А. Бруні, В. Н. Яковльов і ін. Інституту надано право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації. У 1930—72 підготовлено понад 5 тис. архітекторів. Більшість перших премій на всесоюзних конкурсах дипломних проектів, організовуваних Союзом архітекторів СРСР, належить випускникам М. а. і. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1966). У 1972 на базі філії М. а. і. організований Свердловський архітектурний інститут.
