Московська гірська академія, один з перших радянських учбових і наукових центрів в області гірської справи і суміжних наук. Заснована декретом СНК(Рада Народних Комісарів) в 1918 у складі освітньої, учбової і наукової секцій для підготовки робітників, техніків і інженерів і розробки наукових проблем. Учбова секція мала геологорозвідувальне, гірничорудне і металургійне відділення. У основу підготовки кадрів був покладений принцип спеціалізації в процесі вчення. З 1921 структуру академії було змінено: у її складі стали функціонувати геологорозвідувальний, гірський і металургійний факультети. У академії працювали відомі учені: А. П. Павлов, П. П. Лазарев, Ст А. Обручев, Н. М. Федоровський, Р. Ф. Мірчинк, І. М. Губкин (перший ректор академії), Би. І. Бокий, А. М. Терпігорев, А. А. Ськочинський, М. А. Павлов, Н. С. Верещагин, І. І. Бобориков, Н. А. Мінкевіч, До. П. Грігоровіч, Б. В. Старк і ін. Багато вихованців М. р. а. стали державними діячами, організаторами і керівниками галузей вітчизняної промисловості — А. П. Завенягин, І. Т. Тевосян, П. Я. Антропов, Л. Р. Мірошників, Е. П. Славський, Ст П. Елютін, Д. Р. Оника, Ю. А. Панкратов і др.; відомими ученими — А. М. Самарін, Н. С. Шатський, Р. Ст Богомолов, М. І. Варенцов, Ст С. Емельянов, А. С. Ільічев, Ст Ст Ржевський, Д. М. Чижіков і ін. У 1930 на базі М. р. а. створений гірський, геологорозвідувальний, нафтовий, торф'яний стали, кольорових металів і золота інститути.
