Моріс Фернлі
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Моріс Фернлі

Моріс (Maurice) Фернлі (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Френк Уїлмот, Wilmot) (6.4.1881, Мельбурн, — 22.2.1942, там же), австралійський поет. Народився в сім'ї секретаря першої соціалістичної групи в штаті Вікторія. Очолював видавництво університету Мельбурну (з 1932). Друкувався з 1897. У 1901—02 видавав гумористичний журнал «Мікроб» («The Microbe»). Тема збірок «Декілька віршів», 1903, «Ще декілька віршів», 1904 — соціальна нерівність. У роки 1-ої світової війни 1914—18 писав антивоєнні вірші; у збірці «Пильні» (1920) М. засудив соціальну пасивність. У віршах збірки «оди (1934) Мельбурну» відбилися прикмети економічної депресії, тяга поета до природи. Автор віршів для дітей («Книга Бея і Пейді», 1917), розповідей, п'єс і нарисів.

 

  Соч.: Romance, Melb., 1922; Poems, Melb., 1944.

 

  Літ.: Palmer V., Frank Wilmot (Furnley Maurice), Melb., 1942; Macartney F., Furnley Maurice, Sydney [1955]; Anderson Н., Frank Wilmot (Furnley Maurice). A bibliography and а criticism, Melb., 1955; Wilde W. Н., Three radicals, L., 1969.

  Л.С. Петриківська.