Морфологія грунтів, розділ грунтознавства, що вивчає зовнішні ознаки грунтів як віддзеркалення їх внутрішніх генетичних властивостей, режимів, сучасних і колишніх процесів і умов формування. У природі спостерігаються багатообразні поєднання морфологічних ознак грунтів по вертикалі (по яких визначаються типи профілів і діагностується класифікаційна приналежність грунтів). До основних морфологічних ознак грунтів відносяться забарвлення, складання структура, форми новоутворень і включень, загальна потужність грунтів і окремих генетичних горизонтів, характер переходів між горизонтами. Детальний аналіз М. п. — важливий метод в пізнанні генезису і родючості грунтів і основний метод в діагностиці грунтів при вивченні їх географічного поширення, складанні грунтових карт. Масові матеріали морфологічного дослідження грунтів, піддані різній статистичній обробці, дозволяють отримати нові дані діагности і класифікації грунтів, їх з.-х.(сільськогосподарський) оцінки і вивчення структур грунтового покриву.
