Моренний рельєф, акумулятивний рельєф, створений діяльністю льодовиків . На рівнинах, що покривалися антропогеновим (четвертинним) материковим заледенінням, розрізняють наступних основних типів М. р.: моренні рівнини — обширні майже рівні або злегка хвилясті поверхні, складені основний мореною ; холмісто-западінний рельєф основної морени, утворений безліччю невисоких пологих великих і малих горбів із западинами між ними, часто зайнятими болотами і озерами, інколи сполученими протоками; кінцево-моренний рельєф, утворений одиночними грядами або системами паралельних гряд кінцевих морен, розділених долінообразнимі пониженнями, в яких інколи розташовуються ланцюжки невеликих озер і боліт або протікають річки. Розвинений в лінійно витягнутих зонах, дугоподібно оконтурівающих лопаті зниклого краю льодовика і що відзначають рубежі його тривалого стаціонарного положення; горбисто-моренний рельєф, що заміщає місцями зони кінцевих морен і що відрізняється від моренних рівнин відносно великим перевищенням горбів і витягнутістю багато з них у напрямі льодовикового краю, уздовж якого цей тип М. р. утворився в умовах повільного скорочення льодовика; друмлінний рельєф, розвинений місцями з внутрішньої сторони кінцевих морен і утворений овальними в плані моренними горбами або друмлінамі, орієнтованими довгими осями у бік руху льоду.
В гірських долинах, що піддавалися антропогеновому заледенінню, М. р. буває представлений береговими моренами (бічні морени, спроектовані при таненні льодовика на схили долини у вигляді валів або моренних терас), грядами кінцевих морен і ділянками горбисто-моренного рельєфу.
