Монієзіоз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Монієзіоз

Монієзіоз, глистова хвороба ( гельмінтоз ) жуйних тварин; викликається цестодамі роду Moniezia, паразитуючими в тонкому кишечнику. Поширений М. повсюдно, незрідка супроводиться масовою загибеллю молодняка. Довжина паразита досягає 6—10 м. Розвиток його відбувається в зовнішньому середовищі за участю проміжного господаря — дрібних грунтових кліщів орібатід. Тварини заражаються при заковтуванні з травою заражених кліщів. Хворіє переважно молодняк (ягнята, козенята, телята) на першому, рідше на другому році життя. Виявляється М. розладом травлення, схудненням. Можливі напади колік або клонічних судом. При лікуванні використовують антгельмінтіки (розчин мідного купоросу, суспензія фенасала і ін.). Профілактика: вольне згодовування ягнятам у випасний період меднокупорососольовой суміші, стійлово-вигульний вміст телят, випас молодняка на тих, що піддавалися перепахуванню мистецтв. пасовищах.

загрузка...

 

  Літ.: Гельмінтози жуйних тварин, під ред. Е. Е. Шумаковіча, М., 1968, с. 117—145.