Монцоніт [від назви гори Монцоні (Monzoni) в Італії, в Тиролі], кристалічна магматична гірська порода, що складається приблизно з рівних кількостей калієвого і ізвестково-натрового польових шпатів (ортоклаза і Лабрадору) і із залозисто-магнезійного мінералу, зазвичай піроксена. У кисліших різновидах М. може бути присутнім, крім того, в невеликій кількості кварц, а в основніших — олівін. У хімічному відношенні група монцонітових порід займає проміжне місце між габбро і сиенітамі (середній вміст кремнезему 55—65%), чому їх називають також габбро-сиенітамі. М. є щільною грубозернистою породою, красивою в поліровці; застосовується як будматеріал. М. відомі в багатьох районах СРСР — на Україні, в Прібайкалье і др.; за кордоном — в Італії, Норвегії і інших країнах.
