Монтування телескопа, частина телескопа, на якій зміцнюється його оптична труба. М. т. дозволяє направити його в спостережувану область піднебіння, забезпечує стабільність його установки в робочому положенні, зручність виконання спостережень різного типа. Основні частини М. т.: підстава (або колона), дві взаємно перпендикулярні осі для поворотів труби телескопа, приводи і система відліку кутів повороту. Розрізняють (див. мал. ) двох основних типів М. т.: екваторіальне монтування (або паралактичну) і азимутне монтування (або горизонтальну). У екваторіальній М. т. 1-я вісь направлена в полюс світу і звана полярною (або вартовий) віссю, а 2-я лежить в плоскості екватора і називається віссю відмін; з нею скріпляє труба телескопа. При повороті телескопа довкола 1-ої осі міняється його годинний кут при постійній відміні; при повороті довкола 2-ої осі змінюється відміна при постійному годинному вугіллі. При спостереженнях на телескопі, встановленому на екваторіальному монтуванні, стеження за небесним тілом, рухомим унаслідок видимого добового обертання піднебіння, здійснюється шляхом повороту телескопа з постійною швидкістю довкола однієї полярної осі. О типах екваторіальних М. т. див.(дивися) Англійське монтування, Німецьке монтування, Американське монтування . В азимутній М. т. 1-я вісь вертикальна, а 2-я, що несе трубу, лежить в плоскості горизонту, 1-я вісь служить для повороту телескопа по азимуту, 2-я — по висоті (зенітному відстані). При спостереженнях зірок в телескоп, встановлений на азимутній М. т., його необхідно безперервно і з високою мірою точності повертати одночасно довкола двох осей, причому з швидкостями, змінними по складному закону.
В астрономічних інструментах, призначених для тих або інших спеціальних спостережень, застосовуються складніші конструкції монтувань. Так, в інструментах, призначених для фотографічних спостережень штучних супутників Землі (супутникових фотокамерах ) , застосовуються тривісні і чотиривісні монтування, що дозволяють стежити за швидко рухомим по піднебінню супутником шляхом обертання фотокамери довкола лише одній «орбітальної» осі (положення останніх осей встановлюється завчасно і під час спостережень лише коректується).
Літ.: Курс астрофізики і зоряної астрономії, 3 видавництва, т. 1, М., 1973; Мірошників О. А., Історія телескопа, Л., 1960; Телескопи, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1963; Сучасний телескоп, М., 1968; Дімітров Р. і Бекер Д., Телескопи і приналежності до них, пер.(переведення) з англ.(англійський), М. — Л., 1947; Міхельсон Н. Н., Горизонтальне монтування телескопа, «Ізв. Головній Астрономічній обсерваторії АН(Академія наук) СРСР», 1961 № 169; його ж, Деякі питання теорії азимутного для альта монтування телескопа, там же, 1966 № 181; 1970 № 185; Riekher R., Fernrohre und ihre Melster, B., 1957; King Н. C., The history of the telescope, L., 1955; Danjon A. A., Couder A., Lunettes et telescopes, P., 1935.
