Монтале Еудженіо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Монтале Еудженіо

Монтале (Montale) Еудженіо (р. 12.10.1896, Генуя), італійський поет, представник герметізма . Загальна тональність лірики М. 20—30-х рр. (збірки «Раковини каракатиці», 1925; «Випадковості», 1939) — відчуття неміцності буття, внутрішньої самоти людини. У роки 2-ої світової війни 1939—45 і Рухи Опору ліричний щоденник М. відобразив протест проти нелюдяності фашизму (вірш «Гітлерівська весна», 1943). У післявоєнній поезії М. шукає виходу за межі песимізму, більшої комунікабельності (збірку «Буривши і інші вірші», 1956). У збірці «Сатура» (1972) ліричний внутрішній монолог насичений прикметами сучасності, гуманістичні мотиви поєднуються з соціальною іронією.

 

  Соч.: La casa dei doganieri ed altri versi, Firenze, 1932; Diario del''71 e del''72. Mil., 1973; у русявий.(російський) пер.(переведення), у збірці: Італійська лірика. XX століття, М., 1968; з книги «Сатура», «Іноземна література», 1973 № 1.

 

  Літ.: Manacorda G., Montale, Firenze, 1969 (є бібл.); Nascimbeni G., Moritale, [2 ed.], Mil., 1969; Carpi U., Montale dopo il fascismo dalla «Bufera» а «Satura», Padova, 1971.

  З. М. Потапова.