Монорім (франц. monorime, від греч.(грецький) mónos — один і франц.(французький) rime — рима), вірш з однозвучною ріфмовкой. Широко поширений в східній поезії, в Європі М. був предметом експериментів в середні віки, а потім використовувався майже виключно в жартівливих віршах («Марна обережність» А. П. Сумарокова, «Коли будете, діти, студентами...» А. Н. Апухтіна). Як М. написано вірш Н. Асєєва «Був адже зведення небес блакитної?...».
