Монако (Monaco), держава в Південній Європі, на побережжі Середземного моря, з суші оточено територією Франції. Площа 1,5 км. 2 . Населення близько 25 тис. чіл. (1973), у тому числі 4,5 тис. підданих М. — монегаськов, понад 15 тис. французьких громадян, італійських і ін. Офіційна мова — французький. Релігія — католицька. Календар — григоріанський (див. Календар ) . М. складається з 3 адміністративних округів-міст, що злилися, — Монако (столиця), Монте-Карло, Ла-Кондамін.
М. — князівство, конституційна монархія. Конституція, що діє, прийнята 17 грудня 1962. Глава держави — князь, здійснює законодавчу владу спільно з Національною радою (з 18 членів), що обирається на 5 років. Виборче право надається всім громадянам що досяг 21 року. Виконавча влада належить Урядовій раді на чолі з державним міністром. Судова система складається з судів першої інстанції, світового і апеляційних судів. Застосовується, за деякими виключеннями, франц.(французький) законодавство.
В 10—1 вв.(століття) до н.е.(наша ера) на території сучасного М. існувала спочатку колонія Фінікії, а потім грецької. У 1 ст до н.е.(наша ера) територія попала під владу Риму, пізніше нею оволоділи араби, в 2-ій половині 11 ст н.е.(наша ера) — Генуя. У 1215 Генуї на місці сучасного М. побудували фортецю. У 1419 в М. остаточно затвердився генуезький рід Грімальді; М. перетворилося на самостійне князівство (під протекторатом Генуї). З 1524 знаходилося під владою іспанської монархії при збереженні формальної автономії, в 1605 іспанських військ зайняли територію князівства. У 1641 населення М. виступило проти іспанського панування, і князівство перейшло під протекторат Франції. В результаті Великої французької революції княжа влада в М. була повалена, в 1793 його територія приєднана до Франції. Паризький договір 1814 відновив князівство М.; вирішенням Віденського конгресу 1814—15 воно було передане під протекторат Сардінського королівства. Революція 1848 знищила в М. княжу владу. У 1849 монархія була відновлена, але сардінський протекторат припинений. У 1861 князь Карл III продав Франції права на рр. Ментону і Рокбрюн і погодився по суті на французький протекторат. У 1865 з Францією був встановлений митний союз. У 1861 французові Морісу Блану була видана концесія на відкриття в М. грального будинку. Що володіло гральним будинком міжнародне акціонерне «Суспільство морських купань...» побудувало в Монте-Карло комплекс казино (1861—1910, французький архітектор Ш. Гарнье і ін.). Після завершення будівництва залізниці між Францією і М. (1868) казино в Монте-Карло здобуло світову популярність і стало одним з основних джерел доходів М. В 1899 був заснований Океанографічний музей, що став міжнародним центром океанографічних досліджень. У 1911 була введена в дію перша конституція, яка передбачала утворення виборної Національної ради (парламенту). Взаємини з Францією регулюються рядом угод. У 1951 М. і Франція підписали конвенцію про взаємне сприяння в області митних зборів, податків, пошти, телебачення і ін. У 1959 князь Ренье III (править з 1949) розпустив Національну раду і припинив дію конституції. У грудні 1962 була видана нова конституція. Весной 1962 виник конфлікт з Францією, в ході якого французькі власті встановили на кордоні с М. митний кордон. Основна причина конфлікту — відмова М. ввести в князівстві деякі зміни в області оподаткування. 18 травня 1963 Францій і М. підписали угода, яка зокрема включала конвенцію про стягування податків. Відповідно до цієї конвенції на території М. був введений прибутковий податок по принципах французького оподаткування; проте від податку були звільнені монегаськи, французи, що проживають в М. понад 5 років, і компанії, в капіталі яких частка монакського капіталу перевищує 25 %. У М. розташована одна з найпотужніших в Європі середньохвильових радіостанцій — «Монте-Карло». Є телевізійна станція. М. — центр багатьох міжнародних організацій (Міжнародне бюро гідрографії, Міжнародна академія туризму і ін.) і місце проведення міжнародних зустрічей, особливо в області океанографії.
М. — один з центрів туризму і кращих курортів Блакитного берега, що користується міжнародною популярністю. Щорічний приплив іноземних туристів 500—700 тис. чіл. Головні джерела доходів держави — обслуговування іноземних туристів і курортів, гральні будинки (у Монте-Карло і ін.), випуск поштових марок. Мережею готелів, розважальних закладів і купалень володіє «Суспільство морських купань» (з 1967 — під контролем уряду). Є підприємства харчової, легкої промисловості, будматеріалів; виробництво фаянсу, майоліки; виготовлення сувенірів. Грошова одиниця — французький франк.
В 1969/70 навчальному році в початкових школах (п'ятирічних) було 1446 учнів, в середніх школах (семирічних) — що 1847 вчаться; одна третина учнів виучувалася в приватних учбових закладах; у професійно-технічних учбових закладах виучувалося 330 чіл.; у Академії музики в м. Монако 400 студентів.
