Мокрота, патологічні виділення з дихальних доріг, що відходять при кашлі; продукт надлишкової активності слизистих залоз. М. часто містить клітки епітелію, обривки легеневої тканини, кров, гній і ін. Діагностичне значення має як кількість М., так і її зовнішній вигляд. М. може бути слизовій оболонці, гнійній, серозній, кров'яній, змішаній. При крупозній пневмонії характерна «іржава» (з домішкою зміненої крові) М., рясна гнійна М. — при прориві гнійника в легенях, сіро-брудна смердюча М. — при гнильному розпаді легеневої тканини. Лабораторне дослідження М. може бути мікроскопічним, бактеріологічним і цитологичеським, що дозволяє виявити в М. хвороботворні мікроорганізми (в т.ч. збудника туберкульозу), клітки злоякісних пухлин, деякі інші елементи, характерні для певних хвороб, а також визначити чутливість бактерійної флори до антибіотиків.
