Митра, в давньосхідних релігіях один з головних індоїранських богів, що втілює доброзичливу по відношенню до людини сторону божественної суті: М. — бог денного світла, подавець життя і пр.; і своїй специфічній функції — гарант встановлених або обумовлених стосунків в світі і суспільстві, бог договору (від індоїран. «митра» — договір). Зазвичай виступав поряд з сонцем (з яким М. був ототожнений у деяких Іранських народів в більш пізній період). М. почитався в державі Мітанні, в прадавній Індії. Культ іранського М. був представлений і у ряді древніх східних релігій (у областях Передньої Азії, що знаходилися під Іранським впливом), сприйняв багато елементів цих релігій. У останні століття до н.е.(наша ера) виникла особлива релігія з культом М. — мітраїзм, що набула поширення на світі еллінізму, з 1 ст н.е.(наша ера) — в Римі, з 2 ст — по всій Римській імперії; особливою популярністю користувалася в пограничних провінціях, де стояли римські легіони, солдати яких були головними прибічниками культу М., що вважався богом, що приносить перемогу; збереглися залишки багаточисельних святіліщ-мітреумов (поблизу римських табірних стоянок). Значну роль в поширенні мітраїзма зіграли соціальні низи, яких він залучав тим, що проголошував рівність серед присвячених в нього і обіцяв блаженне життя після смерті. У мітреумах здійснювалися особиємістерії, доступні лише присвяченим чоловікам; вони складалися з жертвопринесень, культових трапез і ін. З кінця 2 ст римські імператори (особливо Авреліан і Діоклетіан) протегували культу М. Во 2—4 вв.(століття) мітраїзм був одним з головних суперників християнства, яке в той же час багато що запозичувало з культу М.
Літ.: Кошеленко Р. А., Ранні етапи розвитку культу Міфри, в збірці: Древній Схід і античний світ, М., 1972; Вlаwatsky W., Kochelenko G., Le culte de Mithra sur la côté septentrionale de la Mer Noire, Leiden, 1966; Cumont F., Die Mysterien des Mithra, Lpz. — B., 1923; Gerschevitch J., The Avestan Hymn to Mithra, Camb., 1959; Widengren G., Die Religionen Irans, Stuttg., 1965; Vermaseren M. J., Mithrasdienst in Rome, Nijmegen, 1951; його ж, Corpus lnscriptionum et monumentorum religionis Mithriacae, t. 1—2, The Hague, 1956—60.
