Мещери Михайло Григорович [р. 4(17) .9.1910, с. Самбек, нині Ростовською обл.], радянський фізик, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953). Член КПРС з 1940. Закінчив Ленінградський університет (1936). У 1936—1947 працював в Радієвому інституті АН(Академія наук) СРСР. У 1947—48 заступник директора інституту атомної енергії. У 1948—56 директор інституту ядерних проблем. З 1956 в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (Дубна). Професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1954). Основні праці в області прискорювачів, фізики атомного ядра і елементарних часток. Спільно з Д. В. Ефремовим і А. Л. Мінцем керував будівництвом першого в СРСР синхроциклотрону на енергію до 680 Мев. Проведені М. дослідження дозволили виявити резонансні ефекти в нуклонних для нуклона взаємодіях, встановити залежність спектрів p-мезонів від розмірів опромінюваних ядер. Ряд робіт присвячений проблемі автоматизації фізичних досліджень. Державна премія СРСР (1951, 1953). Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Літ.: Флеров Р. [і ін.], Михайло Григорович Мещеру, «Успіхи фізичних наук», 1970, т. 102, ст 1.
