Мещери Микола Леонідович [25.2(9.3) .1865, Зарайськ, нині Московською обл., — 3.4.1942, Казань], учасник революційного руху в Росії, діяч радянського друку, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1939). Член Комуністичної партії з 1901. Народився в сім'ї агронома. Студентом Петербурзького технологічного інституту з 1885 прилучився до народовольців. У 1893 емігрував до Бельгії, закінчив технологічний факультет Льєжського університету. З 1894 стає марксистом, в 1901 член «Закордонної ліги російської революційної соціал-демократії». У 1902 агент «Іскри» в Москві, член Московського комітету РСДРП. У 1906 член Московського окружного комітету і обласного бюро більшовиків, в жовтні арештований і засланий до Східного Сибіру. У лютому 1917 член Красноярського комітету РСДРП, редактор газети «Красноярський робітник»; після повернення в Москву голова губернської Ради і член губкома РСДРП(б). У жовтневі дні 1917 редактор «Вістей Московського військово-революційного комітету», член редколегії «Вістей Московської губернської ради». У 1918—1924 член редколегії «Правди», одночасно член правління Центросоюза, потім голова редколегії, завідувач Госиздатом. З 1924 заступник головного редактора Великої радянської енциклопедії, редактор журналу «Наука і життя». Головний редактор 1-го видання Малої радянської енциклопедії (1927—31) і 2-го видання Малої радянської енциклопедії (1933—38). Одночасно в 1924—27 член Президії, оргсекретарь Крестінтерна, редактор журналу «Селянський Інтернаціонал», в 1929—31 член Президії Кооперативної секції Комінтерну.
