Механогидравлічеськая машина, агрегат для видобутку корисних копалин і проходки гірських вироблень з подачею напірної води в зону руйнування. М. м. вперше запропонована в СРСР (1948). Розрізняють 4 види М. м. — з механічним руйнівним органом, органом у вигляді тонких струменів (тиском 5—50 Мн/м 2 для руйнування вугілля і 50—200 Мн/м 2 для породи), імпульсним (300—1000 Мн/м 2 ) і комбінованим (механічним і гідравлічним) органом. М. м. складається з виконавського органу, ходової частини, системи водопостачання і гідравлічного управління; переміщення відбитого матеріалу із забою, як правило, здійснюється безнапірним гідротранспортом. Основні переваги М. м. — відсутність в прізабойном просторі електричної енергії і повне пилеподавленіє. Найбільш перспективні М. м. з комбінованим робочим органом. Роботи із створення і удосконаленню М. м. ведуться до СРСР, ПНР(Польська Народна Республіка), США, Канаді, Великобританії, Японії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини).
