Методієв Дімітр Хрістов
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Методієв Дімітр Хрістов

Методієв Дімітр Хрістов (р. 11.9. 1922, Гара-белово, Пазарджікський округ), болгарський поет, заслуженого на діяча культури Болгарії (1969). Член Болгарської комуністичної партії з 1944. Народився в селянській сім'ї. Брав участь в Русі Опору . Вчився на агрономічному факультеті Софійського університету, з 1948 — в Уральському університеті в Свердловську. У 1954 закінчив Літературний інститут ним. М. Горького в Москві. Головний редактор літературного і суспільно-політичного журналу «Наша Батьківщина» (з 1966). У літературу вступив після народно-демократичної революції 1944 (збірка віршів «На штурм», 1945, і ін.). Поезії М. властиве поєднання ліризму, високої громадянськості, партійної пристрасності: роман у віршах про болгарську революційну молодь «Дімітровськоє плем'я» (1951, русявий.(російський) пер.(переведення) 1954; премія ним. Г. Дімітрова, 1952), збірки «Вірша» (1961), «Про час і про себе» (1963; премія ним. Г. Дімітрова, 1964), «Не із землі» (1965), «Замикання круга» (1967), «Вірші і маленькі поеми» (1968). Темі Радянського Союзу присвячена поема «Країна мрії» (1956), збірка віршів «Пісня про Росію» (1967). Перекладач творів Т. Р. Шевченка, І. Я. Франко, Ст Ст Маяковського, Л. Т. Твардовського і ін.

 

  Соч.: Вибрано, С., 1972; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Сонячне тяжіння, М., 1967.

 

  Літ.: Грігоров Р., Д. Методієв, «Септемврі», 1969. № 9; Коларов С., Спартієн патос і вяра, «Плам'к», 1972 № 18.

  Ст І. Злиднев.