Месета (Meseta), Іберійська Месета, плоскогір'я в Іспанії і Португалії. Займає велику частину Піренейського півострова. У тектонічному відношенні відповідає древньому масиву з підставою, утвореною герцинськой складчастістю. Складчастий фундамент виходить на поверхню в західній частині М.; на Ст він прикритий чохлом морських і континентальних опадів мезозойського і кайнозойського віку. Загальний ухил поверхні с В. на З. Характерно чергування плато, брилових для складки гірських хребтів і внутрішньогірських улоговин. Середню частину М. займають гори Центрального Кордільера з вищою точкою М. р. Альмансор (2592 м-код ) і ряд менш значних брилових для складки хребтів того, що субширотного випрало. Ці хребти розділяють значні за площею Новокастільськоє плоскогір'я (висотою 600—800 м-коду ) і Старокастільськоє плоскогір'я (заввишки від 800 м-коду в центрі до 1000—1200 м-код по околицях). На Ю., у горах Сьєрра-морена — родовища свинцю, міді, ртуті, кобальту, залізняку; на З.-З.(північний захід), у Галісиі — залізняку, золота, олова, вольфраму. Клімат переважно субтропічний, середземноморський, на С. Галісиі — помірний, морський. Температура липня від 20 до 28 °С, січня близько 5 °С. Опадів 400—500 мм, в горах і на З.—З. до 1000—1500 мм в рік. Зима волога, літо (за винятком Галісиі) сухе. Крупні річки — Дуеро, Тахо, Гвадіана Міньо — течуть в межах М. переважно с В. на З. Почви бурі лісові і коричневі середземноморські. Природна рослинність — чагарникові чагарники типа маквіс на З. і типа томіллара і гарига на Ст і Ю.; в горах — широколистяні і хвойні ліси, що краще всього збереглися в Галісиі.
