Меськупас Іцикас (партійний псевдонім — Адомас) (1907, Укмерге, нині Литовською РСР, — 13.3.1942, дер.(село) Смайляй Біржайського району Литовської РСР), учасник революційного руху в Литві, один з організаторів партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45. Народився в сім'ї ремісника. Гімназистом вступив в 1924 в Комуністичний союз молоді (КСМ) Литви, в 1925—26 член, потім секретар Укмергського підрайонного комітету КСМ Литви. У 1927 секретар Каунаського РК КСМ Литви; був арештований, в 1929, знаходячись у в'язниці, прийнятий в члени КП Литви. У 1931—33 працював в Германії по організації видання і транспортування партійної літератури до Литви, з 1931 член ЦК КСМ Литви; у 1933 арештований гітлерівцями, висланий до Литви. З 1934 секретар ЦК КСМ Литви, з 1935 член ЦК КП Литви, з 1938 член Політбюро і Секретаріату ЦК КП Литви. Делегат 7-го конгресу Комінтерну (1935) і 6-го конгресу КИМ (1935). Після скидання буржуазного режиму (червень 1940) депутат Народного сейму, потім Верховної Ради Литовської РСР, в 1940—41 2-й секретар ЦК КП(б) Литви. Під час німецько-фашистської окупації в березні 1942 керівник оперативної групи ЦК КП(б) Литви по організації центру підпільної партійної роботи; загинув в бою. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-ої міри (посмертно).
Літ.: Штарас П. Ф., Ворог прорахувався, в збірці: Герої підпілля, 4 видавництва, М., 1972.
