Меріке (Mörike) Едуард Фрідріх (8.9.1804, Людвігсбург, — 4.6.1875, Штутгарт), німецький письменник. Вчився на теологічному факультеті в Тюбінгене (1822—26), впродовж багатьох років був пастором. У романі «Художник Нольтен» (1832), написаному під впливом «Вільгельма Мейстера» І. Ст Гете, з історією поневірянь і нещасної любові художника переплітаються роздуму про долі мистецтва. Інший значний твір М. — пройнята світлим настроєм новела «Моцарт на дорозі до Праги» (1856, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), про одне дно життя композитора. Теми любові, картини природи і сільського життя, глибоке співчуття людським стражданням складають вміст лірики М. — найзначнішого в його творчій спадщині (на вірші М. написаний ряд пісень).
Соч.: Werke und Briefe, Bd 1—2, Lpz., 1957; Särntliche Werke, Münch., 1964.
Літ.: І. З-у, Творчість Е. Меріке в заломленні сучасної німецької літератури, в кн.: Збірка робіт студентів, аспірантів і науковців, Л., 1931, с. 153—57; Meyer Н., Eduard Mörike. Leben und Werke, Stuttg., 1961; Slessarev Н., Ed. Mörike, N. Y., 1970 (бібл.).
