Мертвої руки право (лат. manus mortua — мертва рука), одна з норм феодального права в країнах Західної і Центральної Європи. Згідно М. р. п., феодал мав право вилучити після смерті селянина частину його майна (зазвичай — кращу голову худоби, кращий одяг) або її вартість в грошах. До 11 ст М. р. п. в тій або іншій формі поширювалося на всіх особисто залежних людей вотчинника, з 12—13 вв.(століття) воно стало зникати у зв'язку з особистим звільненням селян; у деяких відсталих місцевостях збереглося в 16—18 вв.(століття) (франц. менмортаблі ).
М. р. п. церкви означало заборона відчуження земельного майна церковних установ (у деяких країнах всяке земельне володіння церкви міцно закріплювалося за нею). Скасовано в протестантських країнах в період Реформації (16 ст), у Франції — в період Великої французької революції.
