Мерецков Кирило Опанасович [26.5(7.6) .1897, дер.(село) Назарьево, нині Зарайського району Московської обл., — 30.12.1968, Москва], Маршал Радянського Союза (26.10.1944), Герою Радянського Союза (21.3.1940). Член КПРС з 1917. Народився в сім'ї селянина. У Червоній Армії з 1918. Учасник Громадянської війни 1918—20 на Східному і Південному фронтах — комісар загону, помічник начальника штабу бригади і дивізії. Закінчив Військову академію РККА (1921). Був начальником штабу Московського і Білоруського військових округів, Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії, заступником начальника Генштабу, командувачем військами Пріволжського і Ленінградського військових округів. У 1936—37 брав участь добровольцем в Громадянській війні в Іспанії на стороні республіканського уряду. Під час радянсько-фінської війни 1939—40 командував 7-ою армією, що брала участь в прориві лінії Маннергейма на виборгськом напрямі. З серпня 1940 начальник Генштабу, з січня 1941 заступник наркома оборони СРСР. На початку Великої Вітчизняної війни 1941—45 командував 7-ою, 4-ою і 33-ою арміями, керував розгромом німецько-фашистських військ під Тіхвіном. З грудня 1941 по лютий 1944 командував військами Волховського, в лютому — листопаді 1944 — Карельського фронтів, з квітня 1945 — Приморською групою військ. У серпні 1945 командувач військами 1-го Далекосхідного фронту, що брав участь в розгромі японських військ в Маньчжурії і Північній Кореї. Після війни командував військами Приморського, Московського, Біломорського і Північного військових округів. У 1955—1964 помічник міністра оборони СРСР по вищих військово-учбових закладах. З квітня 1964 генеральний інспектор міністерства оборони. Кандітдат в члени ЦК КПРС (1939—56), член Центральної ревізійної комісії КПРС (1956—61). Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань. Нагороджений 7 орденами Леніна, орденом «Перемога», орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденом Кутузова 1-ої міри і медалями, а також декількома орденами і медалями іноземних держав. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Соч.: На службі народові. Сторінки спогадів, М., 1969.
