Мережковський Дмитро Сергійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мережковський Дмитро Сергійович

Мережковський Дмитро Сергійович [2(14) .8.1866, Петербург, — 9.12.1941, Париж], російський письменник. Син палацового чиновника. Закінчив історико-літературне відділення Петербурзького університету. Перша збірка — «Вірші. 1883—1887» (1888). Книга «Про причини занепаду і про новий перебіг сучасної російської літератури» (1893), що прокламує символізм і «містичний вміст» мистецтва, на противагу реалістичній літературі і цивільній поезії 80-х рр., стала одним з перших програмних документів російського декадансу. Найбільш відоме вигадування М. — історична трилогія «Христос і Антихрист» (ч. 1—3, 1895—1905), об'єднана містичною ідеєю про вічну боротьбу християнства і язичества. Схематизм і метафізика різко знижують художнє значення трилогії. Російська революція представляється М. в образі «грядущого хама». Антиреалістична проповідь «нової релігійної свідомості» (діяльність в «релігійно-філософському суспільстві» і в журналі «Нова дорога», 1903—04) викликала різку відповідь Г. В. Плеханова («Про так звані релігійні шукання в Росії. Євангеліє від декадансу», 1909). Як літературний критик М. намагався трактувати творчість письменників в релігійно-ідеалістичному дусі («Толстой і Достоєвський», т. 1—2, 1901—1902; «Гоголь і чорт», 1906, і ін.), різко негативно відносився до творчості М. Горького.

загрузка...

  Вороже зустрівши Жовтневу революцію 1917, М. в 1920 емігрував; писав романи, релігійно-філософське есе, вірші і статті в різко антирадянському дусі. Під час 2-ої світової війни 1939—45, знаходячись у Франції, зайняв колабораціоністську позицію до нацистських окупантів.

  Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—24, М., 1914; Таємниця три. Єгипет і Вавілон, Прага [1925]; Народження богів. Тутанхамон на Криті, Прага [1925]; Наполеон, т. 1—2, Бєлград, 1929; Таємниця Заходу. Атлантида — Європа, ч. 1—2, Бєлград, 1930; Данте, т. 1—2, Брюссель — Париж, 1939.

  Літ.: Гіркий М., Руйнування особи, Про белоемігрантськой літературу, Собр. соч.(вигадування), т. 24, М., 1953; Плеханов Р. Ст, Мистецтво і суспільне життя, в його кн.: Література і естетика, т. 1, М., 1958; Горбів Д., Мертва краса і живуче неподобство, «Червона новина», 1926, кн. VII; Історія російської літератури, т. 10, М. — Л., 1954, с. 764—99; Російська література кінця XIX — початки XX ст 1901—1907, М., 1971; Російська література кінця XIX — початки XX ст 1908—1917, М., 1972; Історія російської літератури кінця XIX — початки XX століття. Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1963.

  С. І. Грігорьянц.