Мензбір Михайло Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мензбір Михайло Олександрович

Мензбір Михайло Олександрович [23.10(4.11) .1855, Тула, — 10.10.1935, Москва], радянський зоолог, академік АН(Академія наук) СРСР (1929; член-кореспондент 1896, почесний член 1926). Учень і послідовник Н. А. Северцова . В 1878 закінчив Московський університет (з 1886 професор). У 1911 покинув університет на знак протесту проти реакційної політики міністерства народної освіти Л. А. Кассо. У 1911—17 професор московських Вищих жіночих курсів. У 1917 повернувся в університет. Ректор Московського університету (1917—19). Основні праці по орнітології, зоогеографії і порівняльній анатомії. Праці М. «Птиці Росії» (т. 1—2, 1893—95) і «Мисливські і промислові птиці Європейської Росії і Кавказу» (т. 1—2, з атласом, 1900—1902) — перші повні зведення по систематиці і біології птиць Росії. Магістерська дисертація М. «Орнітологічна географія Європейської Росії» (1882) — класичне дослідження по теоретичній зоогеографії. М. розробив ділення Палеарктіки на 6 зоогеографічних зон (тундра, тайга, острівні ліси, степи, побережжя і острови, пустелі). Ряд робіт по розвитку і популяризації дарвінізму : ще в 1882 виступив із статтею про завдання і стан еволюційного учення; у 1925—29 редактор Повного зібрання творів Ч. Дарвіна (т. 1—4); у 1927 опублікував книгу «За Дарвіна». Президент Московського суспільства випробувачів природи (1915—35). Засновник московської школи орнітологів, зоогеографов і анатомів.

загрузка...

 

  Літ.: Пам'яті академіка Михайла Олександровича Мензбіра, М. — Л., 1937; Портенко Л. А., Життя і науковий подвиг М. А. Мензбіра, в кн.: Праці проблемних і тематичних нарад, ст 9, М. — Л., 1960, с. 13—22.

М. А. Мензбір.