Мемфорд (Mumford) Люіс (р. 19.10. 1895, Флашинг, Нью-Йорк), американський філософ. Професор Станфордського (1942—44), Пенсільванського (1951—59) університетів і Массачусетсського технологічного інституту (1957—60). Теоретичні і політичні погляди М. зазнали значну еволюцію — від ілюзій ліберальних реформістів 20—30-х рр., коли М. активно підтримував «новий курс» президента Ф. Рузвельта, до соціально-песимістичних консервативним переконанням. Багаточисельні роботи М. присвячені соціальним проблемам техніки, історії міст і процесам урбанізації, утопічній традиції в суспільній думці. Книги «Колоди і камені» (1924), «Міська культура» (1938), «Розвиток міст» (1945), «Місто в історії» (1961) і ін. по теорії містобудування і архітектури зробили великий вплив на урбаністику в США. У роботах «Техніка і цивілізація» (1934), «Мистецтво і техніка» (1952) і особливо в «Міфі про машині» (1967—70) М. виступає як один з крайніх представників технологічного детермінізму. Основну причину всіх соціальних злий і потрясінь сучасної епохи М. бачить в зростаючому розриві між рівнями технології і моральності, який, на його думку, вже в недалекому майбутньому загрожує людству поневоленням з боку безособової Мегамашини, тобто що гранично раціоналізувала, технократичними організації суспільства. Науково-технічний прогрес з часів Ф. Бекона і Г. Галілея М. називає «інтелектуальним імперіалізмом», жертвою якого палі гуманізм і соціальна справедливість. Наука трактуючи М. як сурогат релігії, а учені — як стан нових жерців. Тому М. закликає зупинити науково-технічний прогрес і відродити цінності середньовіччя, яке він нині змальовує «золотим століттям» людства. Така ретроградна позиція привела М. і до переоцінки ролі утопій. Якщо в «Історії утопій» (1922) він убачала їх програму перетворення суспільства на справедливих початках, то в післявоєнні роки М. вважає утопію кошмаром, що «реалізовується».
Політичні погляди М. украй суперечливі і непослідовні. Виступи проти «холодної війни», на підтримку співіснування двох систем, відстоювання буржуазно-демократичних традицій від посягань маккартизму і ультрареакційних кругів США, різка критика з позицій лібералізму засилля монополій, бюрократизації суспільства, придушення особи поєднуються у М. з відвертим антикомунізмом.
Соч.: The culture of cities, L., 1946; In the. name of sanity, N. Y., 1954; The transformations of man, N. Y., 1956; The city in history, N. Y., 1961; The story of utopias, N. Y., 1962; Technics and civilization, N. Y., 1963; The myth of the machine, v. 1—2, N. Y., 1967—70; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Від зробленого з колод будинку до хмарочоса, М., 1936.
Літ. : Осипов Р. Ст, Техніка і суспільний прогрес, М., 1959; Історичний матеріалізм і соціальна філософія сучасної буржуазії, М., 1960.
